Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брикати — брикнути (про копитих тварин підкидати зад і задні ноги, а також б ючи однією / обома задніми ногами), брикатися, брикнутися, копати, копнути, хвицати(ся), хвицнути, хвицонути, вихати(ся), вихнути(ся), вередувати; вибрикувати (граючись, пустуючи … Словник синонімів української мови
брикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
брик — виг. 1) Уживається як присудок за знач. брикати 1) і брикатися 1). 2) Уживається як присудок за знач. брикнути … Український тлумачний словник
брикання — я, с. Дія за знач. брикати і брикатися … Український тлумачний словник
брикнути — I брикн ути ну/, не/ш, док. Однокр. до брикати 1). II бр икнути ну, неш, док., діал. Упасти, перекинутися … Український тлумачний словник
вибрикувати — ую, уєш, недок. 1) Раз у раз брикати, стрибати, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). || Раз у раз грайливо стрибати (про людей). 2) перен., фам. Пустувати, поводити себе легковажно, мати раптові примхи. || Почувати себе добре, бадьоро … Український тлумачний словник
вихати — а/ю, а/єш, недок., ви/хнути, ну, неш, док., розм. 1) Махати, хитати або маяти. || Пересмикувати. 2) Брикати, бити однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин) … Український тлумачний словник
забрикати — а/ю, а/єш, док. Почати брикати … Український тлумачний словник
копати — I к опати аю, аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. || Брикати, хвицати (про тварин). II коп ати а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Розпушувати землю заступом, лопатою тощо. 2) перех. Робити заглиблення, виймаючи, відкидаючи землю… … Український тлумачний словник
побрикати — а/ю, а/єш, док. 1) Піти брикаючи. 2) Брикати якийсь час. || Дригати ногами якийсь час … Український тлумачний словник
